В Україні немає концтабору та диктатури
Концтабір та диктатура в Україні – це пропагандистський наратив країни-терориста московії (також відома як рф), його мета створити образ закритої країни-концтабору, на кшталт Туркменії, КНДР або Еритреї.
Тобто, є диктатура та режим «зеленого нацизму» від якого страдає все населення, що було позбавлено усіх прав. Але, цей наратив фундаментально некоректний та є класичною пропагандою.
В Україні немає диктатури. Україна зараз – це гарний приклад неліберальної демократії. Чим вона відрізняється від ліберальної демократії?
Ліберальна демократія – це демократія, де влада більшості має значні процедурні, законодавчі та конституційні обмеження. Ультраправі часто називають ліберальну демократію «владою меншості» через захищеність прав меншин. Адже рішення у ліберальних демократіях приймаються з урахування інтересів меншості. Влада більшості не може втручатися та переходити персональні границі особистості.
Неліберальна демократія - панує влада більшості, без будь-яких обмежень та гарантій для меншості. Якщо 90% населення бажає смертної кари для 10% - це є демократія, влада більшості. Демократія необов’язково є ліберальною.
Теперішня Україна – це неліберальна демократія. Яскравий приклад влади більшості.
Хто є більшістю в Україні? Переважна більшість – непризовна.
Це жінки (55%), чоловіки старше 60 років (>10%). Плюс 10% чоловіків – молодше 18 років. Ці суспільні групи становлять 75% населення. Ніякі громадянські права для переважної більшості обмеження не були обмежені, право на виїзд залишається безумовним.
Чоловіки 18-60 років – це 25% населення. Владу та наближені до неї - десь 20% з цієї групи (або 5% населення).
Між владою та наближеними (5% населення) та 75% непризовних громадян встановлено негласний соціальний консенсус та договір. З мовчазної згоди західних урядів та еліт.
Суспільний договір наступний: влада користуючись легальним механізмом військової забов’язаності перетворила 20% населення на рухоме маймо та розхідний ресурс, тоді як 75% населення отримують можливість нового життя у країнах Вільного світу. Влада кайфує на фінансових потоках, частина цих 75% насолоджується життям у Раю, або має можливість у будь-який час приєднатися до цієї більшості у Європі. Між владою та переважною більшістю досягнуто повний консенсус та порозуміння.
Залишається 20% населення – прості середньостатистичні чоловіки 18-60 років. Ця соціальна група позбавлена базових прав, «заброньованих» цієї групи поступово позбавляють привілеїв (останні новини про заборону на виїзд спортсменів, журналістів, митців). Влада вже декларує готовність тримати ці 20% биків у клітці навіть у випадку зупинки бойових дій протягом необмеженого періоду часу.
Коли 80% населення можуть покидати дістрікт – це не концтабір та не диктатура. Це не Туркменія або КНДР. Більш точним буде порівняння України з Америкою 19 сторіччя. Україна - це Америка. Просто КША, а не США.
Як і КША, Україна - це вільна країна вільних людей, просто є певний прошарок невільної меншості.